«Здорові танці»

       Як просто та доступно перезапустити свій організм? Скільки  часу в день потрібно приділяти своєму організму? Навіщо ми це робимо?

       Бути здоровим - це актуально, модно і престижно. Здоровий спосіб життя сьогодні - це вимога часу. 

      Бережіть себе, радійте життю, набувайте хороших звичок і пам'ятайте:  "Ваше здоров'я у ваших руках!"

      "Будьте здорові!" - кажемо ми, коли хтось поруч чхає. А як бути здоровим? Що для цього потрібно робити?

     Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика запрошує всіх бажаючих в п’ятницю в 11:00 на  різні,  цікаві, а головне, БЕЗКОШТОВНІ заходи по здоров’ю.

 У ПРОМЕНІ ДОСВІТНЬОЇ ЗОРІ

       Вона цікава та самобутня письменниця, науковець, публіцист, літературний критик,  науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Нині в літературній світлиці Публічної бібліотеки імені Володимира Малика відбулася зустріч із гостею нашого міста – Аллою Дибою. Модератором заходу стала письменниця Раїса Плотникова. Пані Алла народилася 1951 року в Києві та 26 років пропрацювала науковцем у Київському музеї Лесі Українки. Із 2000 року – науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Член Національної спілки письменників України кілька десятиліть досліджує творчість Лесі Українки та її оточення.

 ВІД СЕРЦЯ ДЛЯ СВОЇХ

          Нещодавно у книгозбірні імені Володимира Малика керівник ГО «Знання і творчість» Зоя Шерстюк вручила нашій письменниці та волонтерці Раїсі Плотниковій Подяку за свідомість та небайдужість від наших земляків. Адже всі кошти від книги Раїси Василівни «Вороненя Маруся та чарівний горішок», пішли на потреби 116-ї бригади ЗСУ. Між інших до справи долучалися й наші бібліотекарі, адже попри нелегке сьогодення – потреби наших воїнів у пріоритеті. Земляки вдячні за плівку та 55 якісних лопат для обладнання своїх укріплень. 

           #Нація_з_глибоким_патріотизмом_непереможна

 Голокост. Нацистські табори смерті

  В рамках циклу заходів #Нація_з_глибоким_патріотизмом_непереможна 

      До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у відділі інформаційного сервісу Публічної бібліотеки ім. В. Малика   для дев'ятикласників гімназії "Просвіт" в рамках циклу заходів «Нація з глибоким патріотизмом - непереможна» було проведено літтревел у минуле «Голокост. Нацистські табори смерті».

       Працівник відділу Віталіна Курильчук розповіла школярам, що усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.

МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЙОГО ЗАСНОВНИКИ

           Саме під цією назвою та з нагоди 405-ліття заснування Мгарського Спасо-Преображенського монастиря княгинею Раїною Могилянкою у Публічній бібліотеці імені Малика відбувся цікавий та змістовний історичний урок. Краєзнавчу розвідку підготувала та провела бібліотекар Марина Кононенко. На книжковій виставці з цієї нагоди, яку допомагала зорганізувати бібліотекар Наталія Замараєва (а це - понад півтора десятка книг) присутні мали можливість ознайомитися з цікавими раритетними виданнями та сучасними науковими й науково-популярними працями, що сточуються багатого вікового спадку перлини українського козацького бароко.

      Пропонуємо вашій увазі буктрейлер за книгою  Ульфа Старка «Втікачі», а книгу можна взяти для читання у Публічній бібліотеці ім. В. Малика.

    Не біда, що проходять роки, залишаючи срібло на скронях

   1 жовтня у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку. Це час, коли вже збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки.  Завдяки їхньому досвіду, знанням і мудрості ми можемо навчатися і розвиватися. Вони - скарбниця знань, що пройшли через випробування часу та життя. І наш обов'язок - зберігати повагу, підтримувати та бути їм вдячними за все, що вони для нас зробили.

 Зустрічайте новий випуск Правового Віснику №9

https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vTrr5YZ9iRGQkSVDemcqlV8ZIod4-VlQHH55dIUGZ6MGxuBSUEwMxWkwoZBArhNow/pub?start=false&loop=false&delayms=3000&slide=id.p1

 Ми нащадки козаків

     У жовтні українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День Українського козацтва, День захисників України. Часи козацтва – це частина героїчного минулого нашого роду. Образ козака, як лицаря і захисника рідної землі, близький кожному українцю. Відшуміло козацтво, відійшли в історію його славні походи і героїчні перемоги, але підростають їх гідні нащадки.

 Куточок здоров’я бібліотеки оновився!

           Надходження книг – приємна подія в житті кожної сучасної бібліотеки. 

    Куточок здоров’я Публічної бібліотеки імені Володимира Малика поповнився книжковими новинками для дорослих та дітей. І це - завдяки участі книгозбірні в проєкті «Охорона здоров’я через бібліотеку та літературу» за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та в рамках проекту «Жива сучасна бібліотека»-БФ Бібліотечна країна.

       39 сучасних, яскравих та корисних книжок про здоров’я чекають на свого читача!

 Цифровізація України продовжується:

бібліотеки – Хаби цифрової освіти в Дії

З 6 по 9 червня Хаб цифрової освіти Публічної бібліотеки ім. Володимира Малика провів для учнівської молоді Лубенської громади огляд професій «Своє майбутнє ти обираєш сам» в рамках другого етапу проєкту «Розвиток спроможності бібліотек-Хабів цифрової освіти», який реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН та Міністерства цифрової трансформації України. 

 Folk-містерія «Таїна Різдва Христового» в бібліотеці

 Ми, українці, маємо неоціненний скарб - народні традиції і свята, любов до яких передається з покоління в покоління. До Різдва люди готуються особливо довго і ретельно, тому що Свято Різдва Христового знаменує народження Нового життя, і саме з ним пов'язуються найпотаємніші мрії та побажання дітей та дорослих.

  Щороку в Публічній бібліотеці імені Володимира Малика зустрічають різдвяні свята, в яких приймають участь активні користувачі бібліотеки –дорослі і діти. Нинішнього року до книгозбірні на folk-містерію «Таїна Різдва Христового» завітали учасники бібліотечних клубів – «У дружньому колі» та «Посмішка». Свято розпочалося з традиційного колядування. Юні актори клубу «Посмішка» у вертепному дійстві «Благодатне світло Різдва» відтворили для глядачів прекрасну таїну народження у Віфлеємі святого Немовляти. Приємно відзначити, що на обличчях діток з родин із Харкова та Запоріжжя, які долучилися до дійства, теж розквітали посмішки.

 З вуст дітей та дорослих  лунали пісні з щедрими побажаннями здоров’я, щастя, добробуту й достатку на Новий рік. 

 Під час святкової зустрічі бібліотекар Сніжана Кириченко, керівник клубу «У дружньому колі», підготувала народознавчу мандрівку «Зимові народні свята», де гості дізналися про звичаї та традиції святкування зимових свят в Україні. Завершився захід традиційним дружнім чаюванням.

МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ ГОЛОКОСТУ В ЛУБНАХ

      Напередодні Великої Вітчизняної війни в Лубнах проживало - 28 тисяч осіб, з них - 9000 євреїв.

     На початку війни Лубни опинилися в центрі запеклих боїв. Стрімко переслідуючи знекровлені і розрізнені частини Південно-Західного Фронту,переважаючі сили фашистських військ під Лубнами розгромили штаб генерала Кирпоноса і 13 вересня 1941 увірвалися в місто з тилу, з боку села Засулля.

КУРГАН СКОРБОТИ

На цій горі, на пагорбі печалі,

Де все болить – від квітки до хреста, -

Ідуть дощі вдовиними плачами...

На цій горі, на пагорбі печалі,

Німіє слово і мовчать уста...

                                                                                                                 Борис Олійник

          

        У зболеній народній пам’яті ніколи не забудуться  трагічні лихоліття 1932-1933 років, коли на очах у всього цивілізованого світу  над українським народом коївся жахливий злочин  масового народовбивства.

ХАТА –МУЗЕЙ В.СИМОНЕНКА . ПАМ”ЯТНИК  В.СИМОНЕНКУ В БІЇВЦЯХ.

                                                  СЕЛЯНСЬКА ХАТА НА СЕМИ ВІТРАХ –

ЛЕБІДКА БІЛА З КАЗКИ, А ЧИ ПІСНІ.

РІЛЛЕЮ СКУТИЙ КЛАПТИК ПЕРШОВІСНИЙ –

НАДІЇ ОСТРІВ НА СЕМИ ВІТРАХ.

                                         ОЛЕКСАНДР ПЕЧОРА

  

              

                    НА УКРАЇНІ Є МІСЦЯ СВЯТІ ДЛЯ КОЖНОГО СВІДОМОГО  УКРАЇНЦЯ. ОДНЕ З НИХ – БІЇВЦІ – МАЛА БАТЬКІВЩИНА  ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО  ПОЕТА ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ЯКОГО ЩЕ  ОДИН ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І ВЕЛИКИЙ МУЧЕНИК ЗА УКРАЇНУ ВАСИЛЬ СТУС СВОГО ЧАСУ НАЗВАВ  НАЙБІЛЬШИМ ШІСТДЕСЯТНИКОМ ІЗ ШІСТДЕСЯТНИКІВ.

ПАМ’ЯТНИЙ  ЗНАК  НА МІСЦІ ПОХОВАННЯ РОДИНИ ШЕМЕТІВ

Не забудь  ніколи тих могил безсмертних,

де лежать надії наших гордих днів,

де між деревами над самітним терном

яркий цвіт калини полум'ям зацвів.

                                                                                     Остап Тарнавский

               У реєстрі славетних українських родин, які свого часу прислужилися рідному краєві, по­чесне місце належить лубенській  родині Шеметів. Відома письменниця Любов Яновська у своїй автобіографії писала: «В Лубнах мешкала родина дідичів Шеметів, гостинна, інтелігентна родина, до якої я з першого знайомства відчула надзвичайну симпатію»

               Неподалік від Лубен (територія приміського лісництва по дорозі на с. Калайдинці), в урочищі «Морозівська дача», на місці родинного  склепу   Шеметів (тут поховані  голова родини М.К.Шемет, його дружина, син Микола, донька Єлизавета, що  померла зовсім  молодою)   в грудні  2000 року було відкрито пам’ятний знак (автори-архітектори Р.В.Кисіль та І.В.Пономаренко), який споруджено за ініціативи  організації „Просвіта”  імені Тараса Шевченка.

КРИНИЦЯ КОЦЮБИНСЬКОГО В ЄНКІВЦЯХ

         З давніх-давен криниці посідали в житті людей важливе місце, їх охороняли, з особливою любов’ю облаштовували, звеличували в народних легендах, вважали святими.

Є  легендарне джерело і на Лубенщині,  в долині на правому березі річки Удай, біля села Єнківці.       

         Щороку з незапам’ятних часів  тут відбувався ярмарок. Джерела виникнення криниці і цього ярмарку  губляться десь у сивій давнині.

ТАРАСОВА КРИНИЦЯ В ІСКІВЦЯХ

             Кілька разів  у 1843- 1846 рр. наш край відвідував Великий Кобзар Тарас Григорович  Шевченко.

            Плідною виявилася  поїздка на Лубенщину  в якості члена археологічної комісії. У своїх замітках він писав про Мгарський монастир, земляні укріплення в урочищі «Замок», де колись стояв  пишний палац магната Яреми Вишневецького. Не оминув він і славно-сумнозвісної річки Солониці, на березі  якої відбулася остання битва козаків Северина Наливайка з польськими поневолювачами. І про Наливайка, «преславного запорожця», згадує у багатьох своїх творів. Описав середньовічний Ромоданівський шлях. А які чудові описи Сули поблизу Лубен у  повісті «Наймичка».

МГАРСЬКИЙ  СПАСО - ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

Ген на горі впритул до неба,

Стоїть, загорнутий в блакиття,

Не день, не два – а три століття

Притиснувши хреста до себе.

Хіба звикати православним

Монастирям? Ні не звикати

Свій хрест нести і хрест державний

Руками обома тримати.

                                                                            Раїса Плотникова

           Мгарський Спасо-Преображенський монастир є однією з найшановніших та найвідоміших в Україні святих православних обителей. Духовна перлина Лубенської землі  уже багато століть височіє  над живописною Сулою. Історія пам’ятає монастир  з ХУІІ  ст. У 1619 році Раїна Вишневецька, двоюрідна сестра відомого церковного і освітнього діяча Петра Могили,  робить пожертву на заснування   Мгарського Спасо- Преображенського  монастиря. Вона ж на згадку про покійного чоловіка  подарувала церкві землю і відпустила матеріали, що залишилися від перебудови старого  замку Вишневецьких у Лубнах.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК  ЛИЦАРЯМ- НАЛИВАЙКІВЦЯМ

Неподалік мосту через Сулу  височіє насип, який видно з автостради Київ-Харків. На ньому  великий камінь  і козацький хрест. На мармуровій плиті – напис: «Лицарям волі  Северина Наливайка – жертвам Солоницької трагедії  1596 року». Тут серед безкрайніх посульських лугів, де кожна грудка  землі дзвенить  козацькими шаблями і гомонить голосами відваги і мужності, цей  пам’ятний знак  (споруджений 2001 року за проектом архітектора В. Семенюти) нагадує  сучасникам про одну з найгероїчніших сторінок історії визвольної боротьби українського народу.