середу, 28 травня 2014 р.


ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК  ЛИЦАРЯМ- НАЛИВАЙКІВЦЯМ


Неподалік мосту через Сулу  височіє насип, який видно з автостради Київ-Харків. На ньому  великий камінь  і козацький хрест. На мармуровій плиті – напис: «Лицарям волі  Северина Наливайка – жертвам Солоницької трагедії  1596 року». Тут серед безкрайніх посульських лугів, де кожна грудка  землі дзвенить  козацькими шаблями і гомонить голосами відваги і мужності, цей  пам’ятний знак  (споруджений 2001 року за проектом архітектора В. Семенюти) нагадує  сучасникам про одну з найгероїчніших сторінок історії визвольної боротьби українського народу.
Северин Наливайко – визначна  історична постать , козацький ватажок, провідник козацько-селянського повстання проти польської шляхти   1595-1596 років. Біографічні дані  про його походження та  молоді роки  життя в  історичних джерелах дуже бідні. Родом з м. Гусятин. Змолоду  козакував на Запорожжі,  потім вступив на службу  до князя К.Острозького. В 1594 році  бере участь в турецьких походах. Після повернення з Угорщини, бере  під козацький контроль більшу частину Волині, що стало початком   великого повстання . Козацько-селянське повстання наливайківців  1594 - 1596 рр., яке охопило майже все Правобережжя  і закінчилось  у червні 1596 року під Лубнами і закінчилось, за висловом  відомого історика Михайла Грушевського „солоницьким погромом”. Адже ця подія мала місце, як стверджують всі історики, „над річкою Солодицею”,  „під  Лубнами на Солониці”,  „в урочищі  Солониця”  і хоч вона мала трагічні наслідки (повстанці були розгромлені  в кілька разів могутнішими польсько-шляхетським військом під орудою Жолкевського, але в очах верхівки феодальної Польщі набула невідворотної загрози, оскільки була передвісником грядущої розправи, яка згодом реалізувалась  у Визвольній війні під проводом  Богдана Хмельницького.
„Поразка під Солоницею була однією з найбільших трагедій України, наслідки якої ще довгий час гальмували її  дальший розвиток, - писала історик Н. Полонська-Василенко, - проте незважаючи на невдачу , залишився фермент, який підтримував опозиційний  дух українського населення, а ім’я Наливайка зберегла народна пам’ять як борця за його свободу”.
Точне місце  табору  наливайківців до сьогодні не встановлено, хоча пошуками  табору на Солониці займались  Тарас Шевченко і Микола Костомаров, історик К.Бочкарьов, знавець етнографії Лубенщини В.Милорадович, академік, родом з Солониці П.Охріменко.
           Подвиги повстанців не забулися  більш як за чотири століття  і досі  живуть в легендах, переказах  і  пам’яті народу  і  встановлений  козацький хрест тому свідчення.

Народе мій, воскреслий з попелищ,
Із  долею у хрестик рушниковий
З твоїх кривавих славних бойовищ,
Вже п’ятий вік  відлунюють підкови.
                                                                       Ольга Хало, поема “Северин  Наливайко”

                                          

Немає коментарів:

Дописати коментар