Туристичний світ Лубенщини

ХАТА –МУЗЕЙ В.СИМОНЕНКА . ПАМ”ЯТНИК  В.СИМОНЕНКУ В БІЇВЦЯХ.

                                                  СЕЛЯНСЬКА ХАТА НА СЕМИ ВІТРАХ –

ЛЕБІДКА БІЛА З КАЗКИ, А ЧИ ПІСНІ.

РІЛЛЕЮ СКУТИЙ КЛАПТИК ПЕРШОВІСНИЙ –

НАДІЇ ОСТРІВ НА СЕМИ ВІТРАХ.

                                         ОЛЕКСАНДР ПЕЧОРА

  

              

                    НА УКРАЇНІ Є МІСЦЯ СВЯТІ ДЛЯ КОЖНОГО СВІДОМОГО  УКРАЇНЦЯ. ОДНЕ З НИХ – БІЇВЦІ – МАЛА БАТЬКІВЩИНА  ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО  ПОЕТА ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ЯКОГО ЩЕ  ОДИН ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І ВЕЛИКИЙ МУЧЕНИК ЗА УКРАЇНУ ВАСИЛЬ СТУС СВОГО ЧАСУ НАЗВАВ  НАЙБІЛЬШИМ ШІСТДЕСЯТНИКОМ ІЗ ШІСТДЕСЯТНИКІВ.

         З ПАГОРБА У БІЇВЦЯХ ВИДНО ШИРОКИЙ ВИДОЛИНОК НАД УДАЄМ, ГУСТО ВКРИТИЙ ОЧЕРЕТАМИ. САМЕ ТУТ ПРИТУЛИЛАСЬ ПРИЗЕМКУВАТА ХАТИНА  В ЯКІЙ  НАРОДИВСЯ, ВИРІС  ІЗ ЯКОЇ ПІШОВ У СВІТ «ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ». МЕМОРІАЛЬНА ТАБЛИЧКА НА ПРИЧІЛКУ . БІЛІ СТІНИ З ОЧЕРЕТЯНОЮ СТРІХОЮ, ПРОСТА ДОЛІВКА, РЯДНИНА, БАРВИСТІ  ВИШИТІ НИТКАМИ НАДІЇ І ЖАЛЮ РУШНИКИ – ЦЕ ВСЕ НАВІКИ ВКАРБОВУЄТЬСЯ В ПАМ’ЯТЬ. УСЕ ТАК І Є В ХАТІ  - ПІЧ, ДЕРЕВ’ЯНИЙ ПІЛ, СТОЛИК, СТАРЕ КРІСЕЛЬЦЕ. ТУТ ВСЕ, ЩО БУЛО КОЛИСЬ  -  ЗБЕРЕЖЕНО ДБАЙЛИВИМИ РУКАМИ ОДНОСЕЛЬЦІВ. У ВАСИЛЕВІЙ СВІТЛИЦІ  ЗУСТРІЧАЄ ГОСТЕЙ ЙОГО ПОРТРЕТ, ВТІЛЕНИЙ МИТЦЯМИ  ТА ПОРТРЕТ ЙОГО МАТЕРІ.

             ЗА ХАТОЮ ДВІР, ЩО ПЕРЕХОДИТЬ У ГРЯДКУ, А ДАЛІ  – НАДУДАЙСЬКИЙ ЛУГ, А ЩЕ ДАЛІ – ЛІС… НЕПОВТОРНА УКРАЇНСЬКА ПРИРОДА, ЩО  НАДИХАЛА ПОЕТА. ДЕСЬ ТАМ ВДАЛИНІ ЗАГУБИЛАСЯ  В ЗЕЛЕНІЙ  ПОВЕНІ  РІЧКА УДАЙ, НАД  КРУТОЮ ГОРОЮ ЛИСАК  ПЛИВУТЬ НЕПОМІТНО ВІКИ .В ЦЬОМУ СВЯЩЕННОМУ МІСЦІ ОСОБЛИВО ВІРИТЬСЯ ЩО ТУТ НЕ МОГЛА  НЕ НАРОДИТИСЯ  ЛЮДИНА ТАКОЇ КРИШТАЛЕВОЇ ЧЕСНОСТІ, СУМЛІННЯ НАШОГО НАРОДУ.

             «НАЙБІЛЬШЕ ЛЮБЛЮ ЗЕМЛЮ, ЛЮДЕЙ, ПОЕЗІЮ І …СЕЛО БІЇЇВЦІ  НА ПОЛТАВЩИНІ, ДЕ МАМА ПОДАРУВАЛА МЕНІ ЖИТТЯ…»,- СКАЗАВ КОЛИСЬ  ПОЕТ .

            СЕЛУ БІЇВЦІ  - ПО ПЕРШІЙ ДОКУМЕНТАЛЬНІЙ ЗГАДЦІ – 260 РОКІВ. КОЛИШНЄ КОЗАЦЬКЕ СЕЛО СЬОГОДНІ ЗНАНЕ  У ВСЬОМУ СВІТІ ЯК СЕЛО  ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА.. У 1965 РОЦІ В БІЇЇВЦЯХ НА ГРОМАДСЬКИХ ЗАСАДАХ  ТУТ ВІДКРИВСЯ  МУЗЕЙ.

           УЖЕ В РАНЗІ МУЗЕЮ КОГО ТІЛЬКИ НЕ БАЧИЛА ЦЯ ХАТА ! ЩОРОКУ  8 СІЧНЯ БІЛЯ СТАРОЇ ОСЕЛІ СЕРЕД СНІГІВ  ЗБИРАЮТЬСЯ ВІДОМІ ПИСЬМЕННИКИ,  МИТЦІ І ПРОСТО ШАНУВАЛЬНИКИ ТВОРЧОСТІ ПОЕТА, ЩОБ  ВКЛОНИТИСЯ СВІТЛОМУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ.

            У КНИЗІ ВІДГУКІВ МУЗЕЮ Є ТАКИЙ ЗАПИС: « У ЦІЙ СТАРОВИННІЙ ХАТІ АУРА, ЯКУ  НІКОЛИ І НІДЕ НЕ ВІДЧУЄШ, ЦЕ ЗВ’ЯЗОК З МИНУЛИМ, ЦЕ ЗВ’ЯЗОК З ІСТОРІЄЮ , І ЦЕ ПУПОВИНА, ЩО ПРИВ’ЯЗАЛА НАС, НЕЗАЛЕЖНО ВІД НАШОГО БАЖАННЯ, ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ, ДО РІДНОГО КРАЮ. НИЗЬКИЙ УКЛІН ТОБІ, НАШ ВЕЛИКИЙ ПОЕТЕ …».

                17 ТРАВНЯ  2005 РОКУ  У СЕЛІ БІЇВЦЯХ НА ТЕРИТОРІЇ БІЄВЕЦЬКОЇ ШКОЛИ, ВІДБУЛОСЯ ВІДКРИТТЯ НОВОГО ПАМ’ЯТНИКА ПОЕТУ. ЙОГО ВІДКРИТТЯ СТАЛО МОЖЛИВИМ  ЗАВДЯКИ СПОНСОРАМ – КОЛЕКТИВУ ПОЛТАВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ  ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА, ЛУБЕНСЬКІЙ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМЦЯМ ВАДИМУ ТАРАНЕНКУ, РУСЛАНІ ДРОК, ТАМІЛІ ТАРАНЕНКО. ДОРЕЧНО ЗГАДАТИ І ТИХ, ХТО В ЧАСИ ЗАМОВЧУВАННЯ  СПРИЯЛИ УТВЕРДЖЕННЮ ДОБРОГО ІМЕНІ ПОЕТА-ЗЕМЛЯКА. ПЕРША СПРОБА УВІКОВІЧНИТИ ПАМ’ЯТЬ СИМОНЕНКА НА ЙОГО МАЛІЙ БАТЬКІВЩИНІ БУЛА, КОЛИ ГОЛОВА КОЛГОСПУ ІМ.40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ ВАСИЛЬ ДАЦЕНКО, ЯКИЙ ЩЕ У 1970 РОЦІ РАЗОМ З ДИРЕКТОРОМ БІЄВЕЦЬКОЇ ШКОЛИ ЮРІЄМ ДЕРКАЧЕМ ПОСТАВИЛИ ПАМ’ЯТНИК ВАСИЛЮ СИМОНЕНКУ.

                 АВТОРАМ  СЬОГОДНІШНОГО ПАМ’ЯТНИКА   АРХІТЕКТОРУ ОЛЕКСАНДРУ ЗОТУ ТА  ПОЛТАВСЬКОМУ СКУЛЬПТОРУ МИКОЛІ ЦИСЮ – ВДАЛОСЯ ПЕРЕДАТИ ПРОСТОТУ  І СУВОРУ СТРИМАНІСТЬ  ОБРАЗУ ПОЕТА.

 У  2000 РОЦІ  БУЛО ЗАСНОВАНО РАЙОННУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА , ЯКА ПЕРЕРОСЛА В ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКУ. З ІНІЦІАТИВИ ЛІТОБ’ЄДНАННЯ ІМ. О. ДОНЧЕНКА ТА ВІДДІЛУ КУЛЬТУРИ І  ТУРИЗМУ  ЛУБЕНСЬКОЇ РАЙОННОЇ  ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ ВОНА ПРИСУДЖУЄТЬСЯ ЩОРІЧНО. З 2004 РОКУ ПРЕМІЯ НАБУЛА СТАТУСУ ОБЛАСНОЇ.